Золото. Його таємнича сила

З давніх-давен цей пластичний яскраво-жовтий метал високо цінується за свої надзвичайні властивості. Серед інших металів золото виділяється своїм кольором, блиском, пластичністю і стійкістю до корозії. Через те, що в очах золотошукачів воно мало величезну цінність, історія золота не схожа на історію будь-якого металу

Золото шукають на землі, в річках і струмках, та навіть на глибині тисячі метрів під землею. воно у вигляді дорогих ювелірних виробів прикрашало царів та цариць. Ним прикрашали престоли і стіни палаців. Золотим ідолам у вигляді риб, птахів, звірів та інших живих істот поклонялися як богам. Безперервні пошуки золота дуже вплинули на історію людства.

Золото і історія

Давньоєгипетські фараони посилали за золотом в далекі землі своїх купців і воїнів, адже вважали, що воно належало виключно єгипетським богам і фараонам. У знайденій у 1922 році гробниці Тутанхамона було безліч безцінних золотих скарбів. Навіть його саркофаг було виготовлено із чистого золота.

На думку деяких учених, Олександр Македонський “спочатку вирушив в Азію за легендарними золотими скарбами Персії”. Кажуть, що його армія послуговувалася тисячами в’ючних тварин, щоб перевезти до Греції награбоване в Персії золото. Внаслідок цього Греція стала багатою на золото країною.

Один історик розповідає, що римським «імператорам золото допомагало забезпечити вірність своїх чиновників та заручитися підтримкою іноземних сановників. Демонструючи ефектні золоті прикраси, вони вражали й часто залякували своїх підданих величчю багатства». Як зазначено в одному з джерел, римляни здобули багато золота завдяки тому, що завоювали Іспанію та захопили іспанські золоті копальні.

Однак історія золота не була б повною, якби ми не згадали її кривавих сторінок. Це історія завоювань, жорстокості, поневолення та смерті.

Криваві сторінки історії

Цивілізація розвивалася. На пошуки нових земель, нових колоній та золота вирушали все більші й потужніші кораблі. Бажання знайти золото оволодівало багатьма мандрівниками, у тому числі першовідкривачем, мореплавцем Христофором Колумбом (1451—1506).

У пошуках золота Колумб зовсім не зважав на життя місцевих жителів. Розповідаючи королю і королеві Іспанії, які фінансували його експедиції, про своє перебування на одному з островів Колумб записав у своєму корабельному журналі:«Щоб правити тут, потрібно лише оселитись тут та заявити про свою владу над тубільцями, які виконуватимуть все, що їм накажуть. (…) Індіанці… голі та беззахисні, тому вони будуть виконувати накази і працювати». Колумб гадав, що має Боже благословення: золото допомогло б Іспанії вести святі війни. Одного разу, отримавши в подарунок золоту маску, Колумб сказав: «Хай Бог у своїй милості допоможе мені знайти золото».

Іспанським конкістадорам, які перетинали моря у пошуках золота слідом за Колумбом, король Іспанії Фердинанд наказував: «Привезіть мені золото! Якщо можливо, здобувайте його гуманним шляхом. Але привезіть мені його, незалежно від того, як ви його дістанете». Безжалісні конкістадори вбивали тисячами місцевих мешканців у Мексиці, Центральній і Південній Америці. Золото, відправлене конкістадорами до Іспанії, образно кажучи, було залите кров’ю.

Потім з’явились пірати, які плавали під власним прапором. У відкритому морі вони грабували навантажені золотом та іншими коштовностями іспанські галіони. А ті, часто беззбройні, з невеликою кількістю людей, не могли достойно протистояти добре озброєним піратам. Протягом XVII та XVIII сторіч піратство було грозою мореплавців, особливо у Вест-Індії та вздовж берегів Америки.