.png)
Редакція URC Radio підібрала для Вас три ефетивних способи прийняти правильне рішення :
1) Подумайте про рамки
Психологи Денієл Канеман та Амос Тверськи написали статтю на тему психології вибору. Вони приводять приклад того, як ми створюємо віртуальні рамки навколо можливих варіантів вирішення проблеми, та як ці рамки у подальшому впливають на прийняття рішень.
Для початку, вони попросили учасників тестування уявити смертельну хворобу, яка може убити 600 чоловік. Існує дві програми лікування від цієї хвороби, а учасники повинні вибрати з них одну. Відсотки відображають кількість людей, що вибрали той чи інший варіант:
Якщо приймається програма Х, то 200 чоловік буде врятовано (72 відсотки опитаних);
Якщо програма Y, є 25 % імовірність, що 600 чоловік буде врятована, та 75 % імовірність, що жоден хворий не буде врятований (28 відсотків опитаних).
Що би вибрали ви?
Популярний виріб оснований на зниженому ризику. Звичайно, краще мати можливість врятувати 200 чоловік, чим невеликий шанс вилікувати усіх хворих.
Але Канеман та Тверськи дали другій групі респондентів інакше формулювання цієї програми:
Якщо буде прийнята програма Х, то 400 осіб помруть (22 відсотки);
Якщо буде прийнята програма Y, є 25 % імовірність, що ніхто не помре та 75 % імовірність, що всі 600 осіб помруть (78 відсотків).
Якій з двох програм ви б надали перевагу?
Психологи пояснюють такий вибір респондентів наступним чином: вірна смерть 400 осіб менш прийнятна, ніж вірогідність у 75 %, що 600 осіб помре.
Можна побачити на даному прикладі, що ці проблеми абсолютно ідентичні. Суперечливі відповіді на 1 та 2 проблему виникають через різне ставлення до ризиків, що пов’язані з отриманням прибутку чи збитку.
Звідси можна зробити 2 висновки: по-перше, ми не розглядаємо втрати та вигоди в рівній мірі та більше здатні ризикувати, коли маємо перспективу вигоди, ніж втрати. По-друге, це в людській природі – ставити рамки та діяти у їхніх межах.
Коли ми говоримо людям не думати шаблонами, ми насправді кажемо їм, щоби вони розширили рамки, що самі вистроїли навколо певної проблеми. Такі рамки заставляють нас фокусуватися тільки на тих варіантах, що ми собі дозволяємо, а не на всіх можливих шляхах вирішення проблеми.
Для того, щоби втілити певну ідею в життя, треба дати собі час на роздуми та почати втілювати її пізніше, тоді ви зможете виявити нові шляхи її вирішення.
2) Порівняйте різні варіанти
Необхідність порівнювати є базовою, та вона може допомогти нам із прийняттям вірного рішення. Ден Арієлі, професор психології та поведінкової економіки, пояснює це у власній книзі:
«Дозвольте мені початі із фундаментального спостереження: більшість людей не знають, чого вони хочуть, коли не бачать всього різноманіття варіантів. Ми не знаємо, якому гоночному велосипеду надати перевагу, поки не побачимо їх у дії. Мі не знаємо, яку акустичну систему купити, поки не почуємо, як одна аудіо система відтворює музику краще за попередні. Ми навіть не знаємо, що нам робити із власним життям, поки не зустрічаємо друга чи родича, який втілює те, що хотіли б втілити ви. Все на світі відносно, і в цьому є сенс. Як пілот в процесі посадки літака, ми хочемо, щоби сигнальні вогні по обидва боки від злітної смуги вказували на те місце, де ми можемо приземлитися».
Щоб показати силу порівняння, Арієлі, який протягом довгого періоду викладав у Массачусетському Технологічному Університеті, дав своїм студентам три варіанти підписки на журнал (в дужках представлені результати вибору студентів):
Інтернет підписка: 59$ (16 студентів);
Друкована версія: 125$ (0 студентів);
Друкована та онлайн-версія: 125$ (84 студенти).
Це не дивно, що ніхто не вибрав варіант тільки друкованої версії, адже за ту ж вартість можна отримати онлайн-версію у додаток. Професор звузив кількість можливих варіантів, і ось що вийшло:
Інтернет-підписка: 68 студентів;
Друкована та онлайн-версія: 32 студенти.
У підсумку Арієлі зазначає, що теорія відносності є призмою, через яку ми дивимося на світ. Складність в даній ситуації полягає в тому, щоб використовувати процес порівняння з розумом, усвідомлюючи, що він робиться з метою знайти єдине вірне рішення.
3)Довіряйте власній інтуїції
Припустимо, ви знаходитесь на співбесіді із потенційним кандидатом на посаду. Ви вперше його побачили, а вже відчуваєте, що ніби щось не те. Його резюме чудове, відгуки про його роботу від попереднього керівництва позитивні. Ви знаєте, що повинні бути об’єктивними, тому не зважаєте на внутрішній голос, продовжуєте задавати питання, але інтуїція підказує, що він не підходить на посаду. Ви ділитеся своїми думками із рештою співробітників, і вони також вважають, що ця людина досвідчена та розумна, але не буде вдалим доповненням існуючої команди.
Психолог Деніел Канеман описує інтуїцію так:
«Ми вважаємо, що інтуїція це щось чарівне, але це не так. Кожен з нас підключає власну інтуїцію для вирішення багатьох побутових задач. Іноді нам зрозуміло, що водій у середньому ряду небезпечний та від нього слід триматися подалі, чи ми входимо в кімнату, де про нас щойно розмовляли. Психологія інтуїції не має ніякої магії, просто така ситуація із вами вже траплялася, тому інтуїція це просто усвідомлення».
Comments