.png)
23 серпня - день, коли незалежна Україна отримала свій остаточний жовто-блакитний символ, який став візитною карткою та національною гордістю. Саме у цей день 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Історичні факти
Жовтий і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства 14 століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу. У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українці Королівства Галичини та Володимирії використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. У 1917–1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави.1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни. З того часу, щороку, 23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора. Прапор у діаспорі
Національна символіка в діаспорі з'явилась з початком масової еміграції українців наприкінці ХІХ ст. до США, Канадита інших країн.
Емігранти у виданнях та на урочистостях постійно використовували тризуб і синьо-жовтий прапор. 22 січня, у День соборності України, на ратуші Оттави щорічно протягом 1966—1974 років вивішувався синьо-жовтий прапор. Теж саме практикувалося в Торонто і Вінніпезі. Лише 1974 року мер канадської столиці заборонив ці заходи посилаючись на вказівку міністра закордонних справ Канади. Проте у березні 1974 року в парламенті Канадирозглянули питання законності вивішування прапорів національних меншин на будівлях державних закладів. Зрештою можливість розв'язувати це питання надали мерам міст. Радянські агенти через керівництво Товариства об'єднаних українських канадців намагалися натиснути на мерів Оттави, Торонто і Вінніпега і заборонити у майбутньому вивішувати українські прапори на ратушах цих міст. 22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Соціалістичної Республіки Румунія студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а «потенційно небезпечний» прапор «міг призвести до заворушень». 27 липня 1976 року так само у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського «Динамо», 150 українців вивісили плакат із надписом: «Свобода Україні!» За матчем спостерігало від 50 до 57 тис. вболівальників і десятки тисяч телеглядачів. У другому таймі двадцятирічний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова «Свобода Україні!» і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Час від часу в містах Канади та США на флагштоках українці офіційно здіймають прапор України, як наприклад, 21 серпня 2015 року на центральній площі Чикаго до Дня Незалежності України, у Воррені у березні 2015 року, під час російсько-української війни. 24 серпня 2016 року прапор підняли над меріями Оттави, Сан-Франциско і Філадельфією.
Comments